Війна в Україні завдала серйозного удару по здоров’ю населення, зокрема спричинила зростання серцево-судинних захворювань, які дедалі частіше діагностують у молодшому віці. Через постійний стрес у людей підвищується тривожність, розвиваються посттравматичні стресові розлади та інші психологічні стани, що провокують фізіологічні зміни – підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу. Ці фактори значно збільшують ризик серцевих проблем. Про вплив війни на стан серцево-судинної системи в Україні розповіла кардіологиня Ольга Срібна в інтерв’ю NV.
За її словами, кількість випадків серцево-судинних захворювань в Україні зростає. Вона зазначила, що серйозні порушення ритму серця, які можуть призводити до раптової серцевої смерті, тепер фіксують у пацієнтів віком 20–40 років. Крім того, у людей 20–30 років дедалі частіше виявляють порушення провідності серця.
Симптоми, на які варто звернути увагу
Багато серцево-судинних хвороб не мають явних симптомів. Наприклад, у половині випадків гіпертонії люди не відчувають підвищення тиску. Срібна підкреслила, що високий рівень стресу може переростати в тривожно-депресивні розлади, що потребують професійної допомоги.
Лікарі часто призначають антидепресанти чи протитривожні препарати, але багато українців через упередження відмовляються від такого лікування. Це помилковий підхід, адже тривожність і депресія можуть погіршувати перебіг не лише серцево-судинних, а й онкологічних захворювань, цукрового діабету та інших станів.
Цікавою особливістю в Україні є те, що частину серцевих проблем виявляють завдяки військово-лікарським комісіям (ВЛК). Срібна зазначила, що під час обстежень, зокрема електрокардіограм (ЕКГ), у молодих чоловіків, які проходять ВЛК, часто знаходять порушення ритму чи провідності серця. Вона додала, що п’ять років тому 18–20-річна людина навряд чи самостійно звернулася б для профілактичної кардіограми без явних симптомів.
Лікування в умовах прифронтових зон
На територіях, близьких до лінії фронту, доступ до якісної медичної допомоги обмежений, що ускладнює ситуацію для людей із серцево-судинними захворюваннями. Пацієнти, які потребують регулярного нагляду та специфічних ліків, стикаються з проблемами через брак ресурсів і перебої з постачанням медикаментів. Срібна наголосила, що саме ця категорія хворих потребує спеціалізованої підтримки, але в умовах війни її надання ускладнене.
Висновок: війна погіршує стан здоров’я українців, зокрема через зростання серцево-судинних проблем, які вражають усе молодших людей. Своєчасне звернення до фахівців, профілактичні обстеження та усвідомлення важливості психологічного здоров’я можуть допомогти зменшити ризики.