До Михайла й толока файна
14 вересня - Семена Стовпника (Преподобного Симеона Стовпника). Перша зустріч осені, проводи літа, перші осенини. Початок справжньої осені, а з прийняттям християнства на Київській Русі й Нового року. Хлібороби вважали за святий обов’язок обсіятися озиминою. «Як посієш мене на Семена, - казало жито, - то все будеш мати із мене, а як посієш по Покрові (14 жовтня), то будеш виводити по корові». Починалося «старе» бабине літо (закінчувалося 21 вересня) і, отже, завершували свій відліт ластівки. Казали, на Семена начебто чорти «міряють міркою горобців і беруть із них данину по чверті; ті, що в мірці - лишаються їм, а котрі зверху - відпускають на волю». Тому, мовляв, так мало їх стає біля людських жител. * На Семена ясно - осінь буде погожою і теплою.
- вересня - Анфима священомученика. Домни. *Яка погода цього дня, така й буде в наступні два тижні.
17 вересня - Ікони Божої Матері «Неопалима купина». Вона вважається чудодійною, берегинею оселі від пожежі.
18 вересня - Захарія та Лисавети (пророка Захарії, святої Єлизавети). Починало жовтіти листя на горобині. Примічали - якщо воно жовтіло до Захарія, очікуй ранніх осені та холодної зими.
19 вересня - Чудо Архистратига Михаїла. Від Михайла починали справляти храмові свята, варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто, громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».