Говоримо українською!
СЛОВО – ЗБРОЯ!
Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
Олесь ГОНЧАР.
Так правильно
Кава, собака та інші істоти непевної статі... Суміш української і російської мов робить свою справу в наших головах. Запам’ятайте: українською – кава – вона, собака – він.
Будь ласка Просто запам’ятайте: два слова. Жодних дефісів. Будь ласка.
Не “посмішка”, “посміх” (якщо йдеться про доброзичливу і неглузливу емоцію), а “усмішка”, “усміх”. “Посмішка”, “посміх” – здебільшого тільки коли йдеться про глузливу, кепкувальну реакцію. Наприклад: “Радісна усмішка (а не “посмішка”) осяяла її обличчя”, але “Ледь помітна зневажлива посмішка (а не “усмішка”) майнула в нього”.
Не “місцями” (як прислівник), а “подекуди”. Наприклад: “Подекуди завтра в області передбачається дощ”.
Не лише “йде дощ”, а “дощить” або “падає дощ”. Наприклад: “А за вікном усе дощить і дощить”; “Дивись: дощ уже не падає”.
На всі випадки життя
Вживайте ці фразеологізми вдома й на роботі, і ви вразите всіх своєю начитаністю. Гайда!
Позичати у Сірка очей – втратити почуття сорому, честі, власної гідності. Цей фразеологізм, погодьтеся, доречний у багатьох випадках щодо різних осіб.
Знову за рибу гроші – наполягати на чомусь; настирливо повторювати вже відоме.
Як Пилип із конопель – недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь.
І нехай таланить кожному прихильнику рідної мови у всіх добрих справах!