Врятувати не можна зрубати. Де поставити кому у питанні українських лісів?
Впродовж десятиліть в Україні бездумно вирубують ліси і вивозять контрабандою за кордон, залишаючи Карпати сам на сам з екологічною катастрофою. Чотири роки тому Верховна Рада спробувала покласти край незаконним вирубкам і запровадила мораторій на експорт деревини, а цього року навіть посилила кримінальну відповідальність. Проте через лазівки в законах ситуація не покращилась. Що відбувається сьогодні, як реагують експерти і яким чином все ще можна врятувати український ліс, розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Більше законів, більше дров
У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, яким на 10 років заборонила експорт лісоматеріалів в необробленому вигляді. Виняток для експорту зробили лише для дров. Головна мета – припинити незаконну вирубку лісів. Мораторій поширився на всі породи дерев, але особлива увага громадськості була прикута до лісу-кругляку. Тоді закон ухвалювався під протести експертного середовища, які критикували документ за відсутність механізмів контролю і, що важливо, урахування зобов’язань держави перед міжнародними партнерами. Адже заборона на експорт лісу є порушенням ключових торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, які забороняють будь-які форми обмежень на експорт. Прихильники мораторію посилались на необхідність збереження природних ресурсів, які вичерпуються.
Чотири роки потому сторони все ще сперечаються про доцільність мораторію, але в одному погоджуються. Мораторій у тому вигляді, у якому діє зараз, має суто декларативний ефект. Закон, який мав захистити українські ліси й обмежити експорт деревини, призвів до фактичного збільшення вивозу лісу-кругляку контрабандою під виглядом дров.
Під час дії в Україні мораторію на вирубування лісу його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в 1 млрд євро. Такі підрахунки наводить Британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконного вирубування лісів у всьому світі.
«Держава недоотримує зростання економіки внаслідок існування тінізації у цій сфері. У 2015-му році держава недоотримала 87 мільйонів доларів, а у 2017-му році – 257 мільйонів доларів державних надходжень», – зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч.
Низка експертів і політиків наполягає, що вирішити проблему може тільки повна заборона експорту деревини, включно із дровами. Щодо торговельних відносин з ЄС слід вести окремий діалог.
На думку фахівців, необхідно посилювати покарання для тих, хто займається вирубкою. Першим кроком у цьому напрямку стало цьогорічне запровадження кримінальної відповідальності за вирубку лісів. З 1 січня 2019 року за незаконне переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев порушникам загрожує в’язниця. Каратимуть тих, хто вирубував ліс вартістю у 17 тисяч гривень, або в особливо великому розмірі – від 32 тисяч гривень. Злочин, вчинений організованою групою чи в особливо великому розмірі, карається позбавленням волі на строк від 10 до 12 років.
Крім законодавчих ініціатив, ліс намагаються рятувати реальними діями. Так, за даними Державного агентства лісових ресурсів України, за І півріччя 2019 року було висаджено майже 36 тисяч гектарів лісів.
Як врятувати українські ліси?
Експерти погоджуються, що проблема українського лісу не в тому, чи існує мораторій, а в «дірках» на кордоні та відсутності стратегічного бачення щодо використання лісів усередині країни.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі вважають, що проблему з експортом лісу може вирішити стовідсоткове чіпування та прозорий продаж необроблених лісоматеріалів.
«Вирішення питання експорту лісу-кругляку лежить у двох аспектах. Перший – це розширення обов'язкового чіпування лісу на 100%. Адже наразі складається досить парадоксальна ситуація, коли державні лісгоспи цей ліс чіпують, однак комунальні та військові лісгоспи є, так би мовити, дірою, через яку може витікати все, що завгодно. І друге – великі об'єми лісу мають продаватись прозоро», – вважає перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Крім того, на думку експертів, слід уважніше розглянути можливості для переробки лісів всередині країни. Адже таке використання лісів вигідніше, аніж відправка їх на експорт. Економісти зауважують, що готова продукція завжди вартує дорожче, ніж сировина. Якщо Україна самостійно оброблятиме ліс, то це стимулюватиме розвиток виробництва, появу підприємств, нових робочих місць.
«Проблема лісу у відсутності державної політики. Має бути розуміння, для чого нам ліс, як ми з ним працюємо. От наприклад, має бути розуміння, що переробка деревини в середині країни – це вигідніше, ніж експортувати ліс кругляком. Переробка лісосировини всередині дає в десятки разів більший мультиплікативний ефект для економіки України, аніж просто експорт, навіть за на 10, 20, 30 євро дорожчою ціною», – впевнений Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі Богдан Цуприк.Експерти погоджуються, що вирішити проблему українських лісів можна тільки через системний підхід, який буде максимально зберігати природу і поєднувати у собі й економічну функцію.