Вдягла дерева в жовті шати
Панянка Осінь там і тут.
В цей час бере Пречиста Мати
Під Свій Покров вкраїнський люд.
Відкритим серденько тримає.
Довірить можеш Їй свій біль.
Як то терпіти – добре знає,
Що то – на рану сипать сіль.
Вона поможе, ти звернися,
З очей утре тобі сльозу.
Лише з проханням не барися –
Облегшить душеньку твою...
Любов КРИЛАТА.
Запам’ятайте:
путь – вона: осіння, зоряна путь
біль...